|
Проповідь: Пустота життя без Бога
Якщо у вас є Біблії, запрошую вас відкрити книгу Екклезіяста, розділ 6; ми продовжуємо наш шлях через цю книгу. Це книга про задоволення, про сенс життя, про наповненість, про повноту, про значущість, про щастя та блаженство. Можливо, ви думаєте: «Гм, зовсім не такі слова спадають на думку, коли роздумуєш над цією книгою останні п’ять тижнів, адже вона часто здається доволі похмурою». Книга, що починається словами «Марнота марнот — усе марнота», навряд чи сприймається як оптимістичний погляд на світ. Але насправді ця книга — саме про сенс, наповненість, повноту, значущість, задоволення, щастя та блаженство в житті. Автор — Проповідник, Соломон — починає зі слів: «Марнота марнот — усе марнота». Він каже: «Пустота, пустота — усе є пустота. Марність марностей — усе марне». Він починає книгу саме так, тому що хоче, аби ви знайшли справжнє задоволення, справжню значущість, справжнє щастя, справжнє блаженство, справжній сенс життя, наповненість і повноту. Він хоче, щоб ви це знайшли. Це дуже важливо усвідомити. Слідування за Христом не означає відмову від щастя й блаженства. Але хіба Ісус не каже: «Візьми хрест свій і зречися самого себе. Помри для себе. Іди за Мною»? Так, Він це каже, і це дуже важливо. Проте це зовсім не означає, що щастя, блаженство, задоволення, значущість, сенс і повнота не повинні бути частиною життя Його послідовників, або що вони не повинні до цього прагнути. Книга Екклезіяста чітко показує: кожна людина прагне значущості, задоволення, повноти та сенсу життя. Проблема в тому, що люди шукають цього неправильним шляхом і шукають це не в тому, у чому слід. Отже, Проповідник розпочинає цю книгу словами про те, що все — марнота, все — порожнеча, все — даремно, все — безглуздо. Під сонцем неможливо знайти справжнє задоволення — не тому, що саме прагнення сенсу в житті є хибним, а тому, що багато хто шукає цей сенс не там, де слід, і не в той спосіб. Його мета — відсікти для вас усі хибні шляхи до сенсу й задоволення; не для того, щоб ваше життя стало максимально безглуздим, а навпаки — щоб ви змогли пізнати справжню повноту. Річ у тім, що існують дві проблеми, які змушують Проповідника обрати саме такий підхід. По-перше, є безліч людей, які прагнуть віднайти сенс, але шукають його не там, де треба, — і він має показати їм, що в таких місцях сенсу знайти неможливо. По-друге, є й ті, хто, шукаючи сенс у хибних місцях, отримує від життя величезне задоволення — настільки, що, не замислюючись глибоко, вони вважають себе цілком щасливими. Проте насправді вони не мають ані справжнього сенсу, ані справжнього задоволення чи благословення; вони задовольняються лише фальшивим замінником. Тому він змушений продемонструвати нам повну неспроможність цих хибних замінників. Лише так ми зможемо усвідомити, що повірили в поверхневе, недовговічне щастя — на противагу глибокому щастю, яке здатне вистояти перед будь-якою життєвою бурею. У перших п’яти розділах ми бачимо, як він намагається перекрити хибні шляхи, якими люди намагаються втекти до сенсу й щастя. У першому розділі він звертається до шляху мудрості: «Я розмірковуватиму про життя, заглиблюватимуся в роздуми про нього. Я створю власну філософію життя, яка надасть йому сенсу — незалежно від Бога». Але він каже: «Ні, у вас нічого не вийде». Коли ж цей шлях зазнає краху, він розглядає інший варіант — шлях насолод (про це йдеться в першому та другому розділах): «Гаразд, якщо мені не вдається віднайти сенс через роздуми, то принаймні я добре проведу час у пошуках задоволення. Я буду розважатися». І він каже: «Цей шлях теж не спрацює». А ще є шлях праці. Минулого разу, коли ми були разом, ми розглядали шлях достатку — шлях накопичення великих статків і речей. І він каже: «Кожен із цих шляхів до щастя, блаженства, сенсу, повноти, здійснення та задоволення — це глухий кут». Жоден із цих шляхів сам по собі не може принести задоволення в цьому житті. Лише Бог може дати справжнє задоволення. Єдина позитивна відповідь, яку Він нам наразі дав, — це заклик прямо поглянути на Божу руку, що все забезпечує. Саме звідти й береться сенс. Отже, розділ, який ми сьогодні читатимемо, фактично перелічує та підсумовує різні шляхи, якими люди намагаються знайти сенс і щастя в цьому житті; він показує, що ці шляхи — лише марні спроби втечі, і знову вказує нам на Того єдиного, Хто може дати справжній сенс, щастя та блаженство в цьому житті. Тож послухаймо Боже Слово — Книгу Екклезіяста, 6-й розділ, починаючи з першого вірша: «Є лихо, яке я бачив під сонцем, і воно поширене серед людей». |